Президенту України
Віктору Януковичу

Шановний пане Президенте!

Як ми неодноразово попереджали, спроби всупереч Конституції, інтересам України та її громадян і здоровому глузду протягнути в Верховній Раді законопроект «Про засади державної мовної політики» викликають зростаюче обурення людей і провокують протистояння в суспільстві.

 

У разі спроб влади втілити норми законопроекту на практиці це протистояння ризикує перерости у справжній розкол країни, поставивши під загрозу її незалежність і територіальну цілісність.

Про неприпустимість прийняття цього протиправного й провокаційного проекту заявили сотні експертних установ, органів влади, українських та міжнародних організацій – від ОБСЄ і Національної Академії Наук України до міністерств, профільних комітетів Верховної Ради та її науково-експертного управління.

Не менш безпрецедентними, ніж зміст проекту, є кричущі порушення, що супроводжують спроби його прийняття у Верховній Раді.

Законопроект «Про засади державної мовної політики» було зареєстровано в апараті Верховної Ради в порушення статті 91 Закону «Про регламент Верховної Ради України», оскільки його автори не додали до проекту фінансово-економічного обґрунтування та порівняльної таблиці із зазначенням численних змін до чинних законів України, передбачених проектом.

Під час голосування за прийняття проекту в першому читанні 5 червня 2012 року було порушено статтю 84 Конституції України, яка передбачає особисте голосування депутатів, оскільки відбувалося масове голосування картками відсутніх депутатів, внаслідок чого результати голосування було сфальсифіковано.

Однак найбільш грубі й безпрецедентні порушення Конституції та регламенту Верховної Ради відбулися під час так званого «прийняття законопроекту в другому читанні» 3 липня 2012 року.

Надзвичайно низька якість тексту проекту, відзначена в багатьох експертних висновках, спричинила внесення депутатами понад 2 тисяч поправок до законопроекту.

У відповідності з регламентом Верховної Ради кожна з цих поправок мала бути розглянута комітетом Верховної Ради з питань культури і духовності, після чого у відповідності зі статтею 117 регламенту законопроект і таблиця поправок мали бути завізовані головою комітету, керівниками секретаріату комітету та низки управлінь апарату парламенту, і у відповідності до статті 21 регламенту не пізніше як за день до розгляду на пленарному засіданні роздані народним депутатам України.

Після цього Верховна Рада мала розглянути законопроект у другому читанні, що передбачає доповідь голови комітету і докладний розгляд поправок, при цьому кожен депутат має право вимагати підтвердження чи відхилення будь-якої поправки і виступати з обґрунтуванням своєї позиції.

Натомість ініціатори прийняття законопроекту «Про засади державної мовної політки», використовуючи цинічну брехню про буцімто обов’язок комітету підготувати проект до другого читання впродовж 30 днів (насправді такої норми в законодавстві не існує) вдалися до прямого й свідомого порушення Конституції й Закону про регламент.

3 липня 2012 головуючий на засіданні Верховної Ради раптово поставив на голосування пропозицію внести законопроект «Про засади державної мовної політики» до розкладу засідання. Потім, незважаючи на те, що ця пропозиція не була підтримана і повторно не голосувалася, було поставлено на голосування прийняття законопроекту в цілому. Це голосування 248 картками, яке грубо суперечить описаній вище процедурі другого читання, статтям 19 і 84 Конституції України, частина депутатів називає «прийняттям законопроекту».

Безпрецедентні фальсифікації та зневага до права спричинили заяви про відставку голови Верховної Ради та його заступника і численні протести по всій Україні. Очевидно, голова Верховної Ради не має жодного права долучатися до фальсифікації і підписувати законопроект як буцімто прийнятий Закон.

У зв’язку з вищевикладеним закликаємо Вас у разі надходження Вам на підпис тексту буцімто прийнятого законопроекту «Про засади державної мовної політики» не долучатися до числа співучасників злочину і не підписувати цей текст, який не лише суперечить Конституції, але й не був законно розглянутий і прийнятий у Верховній Раді.