13 травня, в день чергової річниці трагічної смерті Миколи Хвильового, Рух добровольців «Простір свободи» провів літературну зустріч «Містерія Миколи Хвильового». Ведуча зустрічі — кандидат мистецтвознавства, дослідник творчості Миколи Хвильового Ліліана Вежбовська.
«Твори Хвильового — автобіографічні, але не у звичному сенсі цього слова: це біографія його душі, — це відтворення внутрішньої боротьби, яка, насправді, відбувається в кожній людині, — зазначила Ліліана Вежбовська. — Тому й читач може одержати цікавий досвід, якщо новели Хвильового спробує пережити у своєму внутрішньому світі. Пам’ятаєте — з «Редактора Карка»: «І читач творець, не тільки я, не тільки ми, письменники. Я шукаю, і ви шукайте»…
За словами Ліліани Вежбовської, вивчаючи життя та творчість Хвильового, дослідники роблять висновки, що насправді, він не хотів умирати. «Він зробив те, чого найбільше у світі не хотів. Зрозуміти те, що він зробив, можна лише, зрозумівши його біль від того, що йому належало це зробити. Це було не з відчаю, не з «несили». Це була найбільша жертва, яку він тільки міг принести. Це можна відчути у передсмертній записці: «…Як я люблю життя — ви й не уявляєте. Сьогодні 13. Пам'ятаєте, як я був закоханий у це число? Страшно боляче»… Але це був єдиний вихід не зректися самого себе і залишитися вірним тому ідеалу, який «сіяв» у творах — ідеалу Людини майбутнього, яка долає ворога в самій собі і цим самим відкриває шлях до «загірної комуни»… Тієї самої, в яку Хвильовий вірив «так божевільно, що можна вмерти»…
Учасники зустрічі намагалися по-новому відкрити Хвильового, дешифрувати підтекст його творів за допомогою християнсько-езотеричного та антропософського ключа, даного, зокрема, у дослідженнях дисидента-шістдесятника Леоніда Плюща.
Рекомендуємо прочитати:
Микола Хвильовий «ВСТУПНА НОВЕЛА»