17 травня 2009 року вже вдруге люди з усієї України зберуться до Канева на Прощу до Тараса. Суть цієї спільної дії полягає в оновленні традиції паломництва українців на могилу Тараса Шевченка до дня перепоховання поета. Але вона відрізняється від традиційних травневих заходів у Каневі.

По-перше, головним змістом акції є живе читання текстів Шевченка і живе спілкування людей, що приїздять у Канів з усіх кінців країни. Акція є вільною від «офіційних заходів», промов і партійної пропаганди. Організовують її самі учасники. Кожен з них приїздить до Канева не як пасивний глядач, а як носій національної пам’яті й творець українського майбутнього.

По-друге, Проща відбувається не в будній день 22 травня, а в неділю перед цією датою (у 2009 році – 17 травня). Це дозволяє приїхати до Шевченка всім, хто цього прагне.

По-третє, Проща до Тараса відбувається на цілком добровільних засадах. Кожна група людей чи окрема людина приїздить до Канева власним коштом і з автономним забезпеченням, оргкомітет забезпечує лише загальну координацію.

Ініціатором акції виступив у травні 2007 року Рух добровольців «Простір свободи». Завдяки спільним діям громадських об’єднань і людей доброї волі через рік Проща стала реальністю.

У травні 2008 року до Канева з’їхалися близько 500 людей, понад 150 із них провели суботу і ніч на неділю в наметовому містечку на березі Дніпра. Цього року 16-17 травня ми очікуємо приїзд більшого числа людей.

Головні цілі Прощі до Тараса:

1. Об’єднати людей, які хочуть читати і розуміти Шевченка, очищаючи його духовну спадщину від шаблонів і стереотипів і творячи в такий спосіб українське майбутнє.

2. Утвердити щорічну традицію, яка має набувати все більшого розмаху і щоразу нових форм.

3. Сприяти поступовому перетворенню Канева на «місто Шевченка» - важливий осередок культури й туризму.

У 2009 році центральною ідеєю Прощі до Тараса буде утвердження християнських цінностей в українському суспільстві.

Шевченко – поет насамперед уселюдський і глибоко християнський. Через усвідомлення цієї основи його творчості українці здобувають тверде підґрунтя для гармонійного національного розвитку.

В рік, коли споживацьке ставлення до життя привело Україну і все людство до матеріальної й моральної кризи, особливо важливо звернутися до духовних цінностей, які мають посісти наріжне місце в житті людини.

На могилі Шевченка – великої людини й великого християнина – вже багато десятиліть немає хреста. І ця обставина є промовистим символом.

Час повернути хрест на Тарасову гору. Час підняти християнські цінності на найвище місце в нашому житті. Кроком до цього стане цьогорічна Проща до Тараса. Чим більше таких кроків ми зробимо на шляху до свободи, тим більш радісно й життєствердно звучатиме Шевченкове пророцтво:

«І помоляться на волі невольничі діти».

Ми запрошуємо всіх, хто поділяє наші цілі, долучатися до цієї загальноукраїнської справи.

Велике Коло «Простору свободи»

Київ, 1 лютого 2009 року