Із закликом повернути хрест на Шевченкову могилу виступив Рух добровольців «Простір свободи». Учасники, організованої ним у травні 2009 року «Прощі до Тараса», навіть утворили символічний живий хрест на Тарасовій горі. На їхню думку, відновлення християнського символу на Чернечій горі має символічне значення: якщо українці піднесуть духовні цінності на найвище місце, вони легко здолають будь-які економічні й політичні кризи, адже причина цих криз – всередині нас.

Нинішнє зібрання стало реакцією на звернення «Простору свободи» до віце-прем’єр-міністра Івана Васюника з закликом підтримати ідею на державному рівні.

Корпорація «Укрреставрація» представила кілька варіантів вирішення проблеми, які дозволяють встановити християнський символ на могилі поета і водночас зберегти існуючий пам’ятник Кобзарю. Саме такий шлях: поєднання хреста й монумента – підтримали більшість учасників дискусії, серед яких - і відомий київський архітектор, народний художник України Анатолій Гайдамака, і головний архітектор реставрації музею Шевченка в Каневі Василь Безякін, і представники «Простору свободи» - заступник координатора руху В’ячеслав Ільїн та голова Київського осередку Тарас Пушкар.

Хрест на могилі Шевченка було встановлено одразу після його поховання у Каневі в 1861 році. Спочатку він був дерев’яним, а 1884 року встановлено чавунний хрест-пам’ятник. У 1923 році за рішенням комуністичної влади замість хреста на Тарасовій горі з’явилося погруддя поета, а 1939 – нинішній бронзовий монумент.