І день іде, і ніч іде,
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?

Тарас Шевченко

Для християн День сходження Святого Духу (Трійця) – особливе свято. Цього дня Христовим учням з'явилися «язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:1-4).

Ця подія поклала початок всесвітньому поширенню християнства.

У 2010 році – рідкісний випадок, коли Трійця святкується всіма християнськими конфесіями в один день – 23 травня. Символічно, що це святкування співпало і з річницею перепоховання в Україні Тараса Шевченка – національного пророка і глибоко християнського поета, яка щороку відзначається 22 травня.

Учасники традиційної «Прощі до Тараса» цього року поєднають відзначення Трійці і дня виконання Шевченкового заповіту.

Вони запалять на могилі Шевченка поблизу Канева вогонь, який повезуть до Криму. Разом цим з вогнем вони хочуть принести до Криму дух Шевченкової поезії, звільненої від стереотипів і хрестоматійних нашарувань.

На могилі поета в Каневі та біля його пам’ятників у Севастополі й Сімферополі відбудеться акція «Чому не йде апостол правди і науки?». Її учасники прочитають Шевченків «Заповіт» 12-ма мовами світу. Для відзначення Трійці і вшанування Шевченка на заклик Руху добровольців «Простір свободи» зберуться не лише місцеві українці, але й гості з Києва, Полтави, Донецька та інших міст України.

Початок акції «Чому не йде Апостол правди і науки»

На Тарасовій Горі в Каневі 22 травня о 9.00
Біля пам’ятника Шевченку в Севастополі 23 травня об 11.00
Біля погруддя Шевченку в Сімферополі 23 травня о 15.30

Акція буде вільною від партійної пропаганди й мітингування. Її організатори прагнуть, щоб сучасники перейнялися духом Шевченкового слова і по-новому прочитали його поезію. А найбільше, на думку організаторів, цього духу сьогодні потребують саме мешканці Криму.

«ЧОМУ НЕ ЙДЕ АПОСТОЛ ПРАВДИ І НАУКИ»

Багато років люди чекають лідера і вчителя, який їх ощасливить. Сильним світу цього вигідно, щоб його чекали, а разом з ним - «стабільності» й «порядку», «хліба й видовищ». Вигідно, щоб за правду вважали її протилежність, щоб люди не чули власного голосу і не вірили власному серцю.
Але чи звідти ми чекаємо?

Те нове, що може вести людей у майбутнє – не зі світу. Саме на це натякав Шевченко. «Апостол правди і науки…» – це сама людяність, яка живе в кожному з нас і яка була найвищою цінністю для поета.

Цього апостола правди кожен має пробудити в собі. Пробуджується він лише тоді, коли ми починаємо усвідомлювати, що є неправдою – в нас і поза нами. А, усвідомлюючи, - починаємо робити дуже невигідну у всі часи справу: називати речі своїми іменами.

Апостол правди прийде до нас лише з нас самих, якщо ми по краплі вичавимо з себе і з своєї країни «кров ворожу», про яку писав Шевченко в своєму «Заповіті». Саме так, звільняючись від ворожого Людині начала в собі, в своїй країні і всьому людстві, люди можуть піднятися «до самого Бога молитися…», назустріч Духові, дарованому святом Трійці.

Кожна людина може бути у світі співтворцем настільки, наскільки вона знаходить власну індивідуальність, а відтак – і творчі сили.

Кожна людина може бути апостолом настільки, наскільки знаходить у собі правдивість, а відтак - несе у світ людяність.

Візьміть у руки «Кобзар», розгорніть його і уважно прочитайте перший вірш, що потрапить на очі. Ви переконається, що Шевченко писав насамперед про це.

Акція відкрита для приєднання всіх людей доброї волі.

Рух добровольців «Простір свободи»

Для отримання додаткової інформації чи приєднання пишіть на poshta@dobrovol.org  телефонуйте 0(97)1794709 або 0(93)5746992