У грудні 2010 року десятки громадських об’єднань оприлюднили «Маніфест проти житлового рабства»  і об’єднали зусилля, щоб не допустити прийняття вкрай небезпечного проекту Житлового Кодексу. Нас підтримало експертне середовище, а невдовзі обстоювати одіозний проект припинила і влада. Кодекс зняли з розгляду парламенту. Здавалося б, здоровий глузд переміг.

Але профільний комітет Верховної Ради раптом прийняв рішення готувати проект до другого читання і прийняття в цілому. Це означає, що над мільйонами людей нависла реальна загроза несподівано опинитися безправними кріпаками у власних помешканнях. У разі прийняття Кодексу, кожен власник квартири буде зобов’язаний укласти угоду з управляючою компанією, яка викачуватиме з нього гроші. Усім, хто відмовиться це зробити, така компанія буде нав’язана примусово. Нав’язати оплату «послуг» можна буде навіть без письмової угоди з власником, - просто опублікувавши пропозиції в газеті.

Для того, щоб управляючих компаній не було надто багато і конкуренція не зіпсувала головного задуму лобістів проекту, в Кодексі закладено механізм відсіювання «зайвих» конкурентів і поділу ринку між наближеними до влади компаніями: уряд має визначити на свій розсуд загадкові критерії, яким мають відповідати всі управляючи компанії.

Проект Житлового Кодексу вибудовує систему, за якої всевладним управляючим компаніям не буде жодного сенсу покращувати якість комунальних послуг чи вкладати власні кошти в реформування житлово-комунального господарства. Зате їм надається можливість встановлювати  захмарні ціни й викачувати гроші з людей.

У разі прийняття Житлового Кодексу закріпачення людей у власних квартирах стане повсюдним, від нього нікуди не можна буде подітися, бо воно охопить усю країну. Люди будуть позбавлені повноцінної власності на житло: їм зможуть нав’язати безальтернативні договори, завищені ціни, непотрібні послуги, їх виселятимуть з власних домівок без належної компенсації, до них в оселю без рішення суду вриватимуться житлово-комунальні інспектори, права на що не має навіть міліція.

Саме заради цієї системи закріпачення й визискування мільйонів людей лобісти Житлового Кодексу й намагаються за будь-яку ціну пропхати цей документ через парламент.

Зайве тому підтвердження – поспішна підтримка профільним комітетом законопроекту «Про внесення змін до закону України «Про житлово-комунальні послуги» (№8391). Цей проект дублює систему примусового нав’язування власникам житла «послуг» управляючих компаній на випадок, якщо не вдасться протягнути Житловий Кодекс. Тобто той самий Кодекс, лише без зайвого словесного «лушпиння». Адже в цілому Житловий Кодекс – еклектичний набір різних, часто суперечливих чи нечітких норм не являє жодної цінності (не кажучи вже про те, що в країнах ЄС, до яких Україна ніби адаптує своє законодавство, не існує ніяких «житлових кодексів», оскільки в них немає потреби). 

Обидва ці законопроекти однаково небезпечні і неприйнятні й не мають нічого спільного з реформуванням житлово-комунального господарства.

Ми переконані:

1. Влада має раз і назавжди відмовитися від спроб позбавити українців права на вільний вибір форм управління власним житлом. Не можна допустити прийняття Житлового Кодексу, законопроекту №8391 чи інших проектів, які передбачають нав’язування власникам помешкань управляючих компаній.

2. Всі питання, пов’язані з регулюванням відносин власності на житло та інші приміщення в житлових будинках, використання земельних ділянок під будинком, прибудинкових територій тощо слід врегулювати шляхом внесення змін до Цивільного Кодексу, Земельного Кодексу та базового закону про ОСББ.

3. Першим кроком для реальних змін у житловому господарстві може стати прийняття урядового законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об'єднань співвласників багатоквартирного будинку» (№8474).

Залишаються актуальними й інші пропозиції, висловлені в «Маніфесті проти житлового рабства».

Ми закликаємо Верховну Раду, Президента та Кабінет Міністрів піти саме цим шляхом, який зробить реальними господарями житлових будинків власників квартир, а не паразитуючі структури, і дозволить докорінно змінити відносити в житлово-комунальній сфері не в гірший, а в кращий бік.

Закликаємо владу усвідомити всю відповідальність за спроби загнати в становище кріпаків мільйони власників житлових помешкань і неминучі суспільно-політичні наслідки такого кроку. В наскрізь корумпованій державі власне житло – для більшості українців - остання фортеця, яку вони неминуче будуть обороняти.

Громадський комітет "Проти комунального рабства"