9 листопада, в День української мови та писемності, Громадянський рух «Відсіч» та Рух добровольців «Простір свободи» під стінами адміністрації Президента у Києві вимагали від Віктора Януковича накласти вето на закон, що скасовує квоти на українську музику в теле- і радіоефірі. Вони передали представникам адміністрації своє звернення, підтримане багатьма громадськими діячами, митцями та науковцями.
3 листопада 2011 року Верховна Рада України здійснила антиукраїнський крок, прийнявши у другому читанні та в цілому Закон № 6342 «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення та радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)». Сама назва Закону (та частина, яка в дужках) не відповідає його змістові, а посилання на Європейську Конвенцію про транскордонне телебачення є великим законодавчим шахрайством. У цій Конвенції, зокрема, в пункті 1 статті 10, який автор нового Закону Олена Бондаренко процитувала не повно і не точно у Пояснювальній записці, зовсім не йдеться про квоти музичних творів. Крім того, Конвенція жодним чином не стосується радіомовлення.
Щоб не бути голослівними, процитуємо цей пункт: «Кожна Сторона, що здійснює трансляцію, забезпечує, у разі доцільності й із вжиттям відповідних заходів, виділення телемовником, який підпадає під її юрисдикцію, більшої частини свого трансляційного часу європейським творам, за винятком часу, відведеного для новин, спортивних подій, телевізійних ігор, реклами, послуг телетексту й телепродажу. Це співвідношення з урахуванням зобов’язань телемовника перед своїми телеглядачами щодо інформаційних, освітніх, культурних та розважальних програм досягається поступово, на підставі відповідних критеріїв».
Квотування національного медіа-продукту європейськими державами на телебаченні не може суперечити положенням даної Конвенції щодо надання більшої частини ефіру європейській медіа-продукції, оскільки українські програми є також європейськими. Як засіб підтримки
вітчизняного культурного продукту, квотування застосовується й у країнах Європи, що є сторонами Конвенції (наприклад Франція, Іспанія, Нідерланди).
Відповідно до внесених Верховною Радою України змін, у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації зменшено вдвічі національний аудіовізуальний продукт – до 25 відсотків. А квоти на музичні твори українських авторів і виконавців, які повинні становити не менше 50 відсотків загального щотижневого обсягу мовлення, скасовані повністю. Прикметно, що скорочення і скасування квот торкнулося лише музичних творів українських авторів і виконавців. Для інших програм українського виробництва збережено квоту 50 відсотків.
Зміст нового Закону є відверто лобістським в інтересах виключно іноземного шоу-бізнесу та іноземних власників засобів масової інформації. Після того, як внаслідок прийняття цього Закону у першому читанні в Україні відбулися акції протесту й чимало авторитетних людей у зверненнях, дискусіях, заявах висловили категоричне неприйняття позиції його розробників, здавалося, що влада дослухалась до голосу народу й відправила проект у небуття. Тому витягання з шухляди й швидке його ухвалення не можна розцінювати інакше як провокацію з метою збурення громадськості, нагнітання протистояння в суспільстві, яке може бути вигідне лише антиукраїнським силам.
Зменшення квоти на національний аудіовізуальний продукт у мовленні телерадіоорганізацій і повне скасування квоти на звучання творів українських авторів та виконавців викликало обурення громадян України, митців, журналістів, музикантів. Таке безпрецедентне рішення спрямоване проти національної культури та інформаційного простору, порушує мовні права українців. Це призведе до фактичного витіснення національної аудіовізуальної продукції з радіо та телебачення, які є головними інформаційними, культурно-розважальними та пізнавальними джерелами для українського суспільства.
Внаслідок реалізації цього Закону значно зменшиться кількість вітчизняних передач (програм, фільмів, музики) на радіо і телебаченні, що вдарить як по глядачах, так і по працівниках телебачення, культури, шоу-бізнесу – акторах, тележурналістах, музикантах, режисерах, відкриє шлях до безконтрольного захоплення ринку іноземним телепродуктом і музикою за рахунок вітчизняної. Відсутність квот щодо звучання українських авторів та виконавців на радіо призведе до зникнення української музики з ефіру, а не вирішить проблему одноманітності існуючих радіостанцій, адже жанрова різноманітність досягається шляхом надання ліцензій радіостанціям різних напрямків.
Скасування ж такої державної підтримки суперечить закріпленому в статті 11 Конституції України обов’язку держави сприяти розвиткові української культури. Тому ми звертаємося до Вас як до гаранта Конституції, прав і свобод людини та національних інтересів, чиєю особистою відповідальністю є її неухильне дотримання, з вимогою накласти президентське вето на прийнятий Верховною Радою України 3 листопада 2011 року проект Закону № 6342 «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення та радіомовлення» (щодо приведення у відповідність із вимогами Європейської Конвенції про транскордонне телебачення до програмної концепції мовлення)».
В разі ж підписання цього Закону ми будемо змушені перейти до активної оборони прав виробників та споживачів українського медіа-продукту, закликаючи до бойкоту тих засобів масової інформації, де переважатиме іноземний медіа-продукт, та, користуючись своїм правом споживача, звертатись до адміністрації закладів культури, відпочинку, громадського харчування припинити трансляцію іноземних музичних, розважальних та інших програм, вказуючи при цьому на винуватців, чиї дії (прийняття, підпис) призвели до набуття чинності такого Закону.
Нам не байдуже, в якому інформаційному просторі виростатимуть наші діти, які медіа-продукти формуватимуть їхній світогляд, які цінності – українські чи іноземні – прищеплюватимуться їм за допомогою теле- та радіоефіру. Зрештою, в ситуації інформаційних воєн, які час від часу ведуться проти нашої держави з-за кордону, це є питанням національної безпеки України.
Рух добровольців «Простір свободи» Марта Руда
Громадянський рух «Відсіч» Михайло Свистович
Голова Координаційної ради з питань захисту
української мови при Київській міській організації
товариства «Меморіал» ім. В.Стуса, член
Національної спілки журналістів України Тарас Марусик
Професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія», Надзвичайний
і Повноважний Посол України Володимир Василенко
Голова Київського благодійного фонду імені
О. Гірника «Українським дітям – українське слово»,
Народний депутат України Юрій Гнаткевич
Професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія» Лариса Масенко
Народний депутат України,
Голова Мистецького об’єднання «Остання барикада» Олесь Доній
Професор Національного університету
«Києво-Могилянська академія» Володимир Панченко
Професор Київського національного університету
імені Тараса Шевченка, Заслужений журналіст
України, заступник голови Всеукраїнського
товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка Олександр Пономарів
Лауреат Національної премії України
імені Тараса Шевченка, виконавчий
директор Ліги українських меценатів Михайло Слабошпицький
Голова Центру громадських ініціатив
«Інформаційне суспільство», голова
Національної ради України з питань
телебачення і радіомовлення (2005-2009 р.р.) Віталій Шевченко
Професор Київського міжнародного університету,
Заслужений діяч науки і техніки України,
член Центрального правління Всеукраїнського
товариства “Просвіта ” ім. Тараса Шевченка Іван Ющук
Доцент кафедри української мови Національного
університету “Львівська політехніка”, депутат
Львівської обласної ради, заступник голови Комісії
з питань освіти й науки Ірина Фаріон
Старший науковий співробітник Інституту
української мови НАН України Оксана Данилевська
Директор Всеукраїнської громадської організації
“Громадський рух “Не будь байдужим!” Оксана Левкова
Голова постійної комісії Київської міської ради
з питань культури та туризму, член Національної
спілки журналістів України Олександр Бригинець
Редактор сайту «Слово і діло»,
правозахисник Володимир Богайчук
Заступник голови громадської
організації «Люстрація» Олександр Куліковський
Голова Комітету захисту українських
журналістів Микола Закалюжний
Генеральний директор Фундації ім. Олега Ольжича,
Заслужений працівник культури України Сергій Кот
Директор дитячого видавництва «Прудкий равлик»,
член Національної спілки письменників України Леся Воронина