Державне агентство України з питань кіно поширило так зване роз’яснення, з приводу постанови уряду № 168 від 1.02.2012. У цьому «роз’ясненні» агентство намагається заперечити факт стимулювання дубляжу фільмів для українського прокату російською мовою в Росії, а також звинувачує в тенденційності громадські організації, діячів культури та загалом громадян, що вимагають скасування цієї постанови.
У зв’язку з цим «Простір свободи» змушений заявити, що Держкіно вводить в оману журналістів та необізнану в правових тонкощах громадськість.
Посилання агентства на статті 14 та 15 Закону України «Про кінематографію» та підпункту г) пункту 6 «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів» не витримують критики.
Справді, і в Законі, і в Положенні міститься вимога дублювання, озвучення чи субтитрування фільмів українською мовою (причому Положення вимагає робити це на території України).
Однак ключова проблема полягає в тому, що тотальну русифікацію українського кіноринку і знищення українського кінодубляжу можна здійснити, формально не порушуючи цієї вимоги. Для цього достатньо брати, наприклад, голлівудські фільми, дубльовані в Росії російською мовою, виконувати вищезгадану вимогу щодо їх субтитрування українською мовою в Україні, і отримувати прокатне посвідчення.
Про цю проблему чудово знають посадовці Держкіно, оскільки цей орган упродовж останніх шести років безпосередньо розробляв і втілював правові механізми, які захищали український кіноринок від таких дій.
Так, 16.01.2006 року Кабінет міністрів прийняв Постанову № 20, якою, зокрема, «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів» доповнено підпунктом б) пункту 10. Цей підпункт передбачав, що Держкіно не видає прокатне посвідчення (тобто, не дозволяє прокат фільму в Україні) «якщо фільм не дубльований (озвучений, субтитрований) українською мовою на фільмокопії мови оригіналу»
У такий спосіб стимулювалося дублювання фільмів українською мовою, а не ввезення російськомовних фільмокопій з Росії. Залишалася й можливість субтитрування, але українські субтитри накладалися лише на оригінальну звукову версію (для американських фільмів – на англомовну, для російських – на російськомовну і т.д.)
У 2010 році нова влада вирішила допустити до українського кінопрокату фільми, дубльовані чи озвучені не лише українською, а будь-якою (читай: російською) мовою. Тому Постановою кабміну № 551 від 21.06.2010 року вищезгаданий підпункт б) пункту 10 «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів» був викладений у новій редакції: «б) якщо фільм дубльований або озвучений не на території України, крім фільму, який є авторським фільмом (інтелектуальним, альтернативним, експериментальним фільмом) та виходить тиражем не більш як 10 фільмокопій».
Тобто і така редакція робила неможливим прокат фільмів, дубльованих в Росії (крім авторського кіно, яке не впливає істотним чином на кіноринок). Відтепер фільми в Україні можна було дублювати будь-якою мовою. Однак практичного сенсу дублювати їх іншою мовою, крім української, не було. Адже, всупереч заявам українофобських середовищ, відвідуваність кінотеатрів після запровадження україномовного дубляжу щороку неухильно зростає в усіх регіонах України, касові збори – теж. До того ж, у разі дублювання фільму російською мовою, на нього треба було ще накладати українські субтитри. Тому майже 100% іноземних фільмів, дубльованих чи озвучених в Україні до початку 2012 року, дублювалися чи озвучувалися українською мовою.
Однак усі ці захисні механізми були знищені Постановою уряду № 168 від 1.02.2012 року, після прийняття якої підпункт б) пункту 10 «Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів» було прибрано взагалі.
Отже тепер не вимагається ні дублювати, озвучувати чи субтитрувати фільм українською мовою з мови оригіналу (як це було в 2006-10 рр.), ні дублювати чи озвучувати фільм на території України. Достатньо субтитрувати його в Україні, причому не обов’язково оригінальну версію.
Ліквідація цього пункту є прямим заохоченням дистриб’юторам не витрачати коштів на дублювання фільму в Україні ( в середньому 20 тисяч доларів за фільм), а безкоштовно чи за безцінь завозити з Росії дубльовані російською мовою американські та європейські фільми, а тут лише накладати хоча б поганенькі українські субтитри (в середньому 1 тисяча доларів за фільм).
При цьому компанії, які будуть поширювати ці російськомовні фільми, ще й отримають в Україні податкові пільги, згадані в «роз’ясненні» Держкіно (оскільки накладуть українські субтитри)!
Така політика здатна економічно знищити як українську мову в кінотеатрах (за винятком дрібненьких субтитрів), так і українську індустрію дубляжу, яка дає роботу тисячам акторів, перекладачів, звукооператорів і багатомільйонні надходження в державний бюджет .
Посилання на нещодавні зміни до статі 15 Закону «Про кінематографію», які нібито змусили Кабмін вилучити норму про дублювання чи озвучення фільмів в Україні, є відвертою неправдою. У Законі вказано, що підставою для відмови у видачі прокатного посвідчення є «невідповідність поданих документів та матеріалів вимогам пункту 6 Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та цього Закону». Отже, Кабінету Міністрів з подачі Держкіно достатньо було перенести вимоги про дублювання й озвучення іноземних фільмів на території України з пункту 10 до пункту 6, в якому ця вимога виглядала б цілком органічно.
Цього не було зроблено лише тому, що влада поставила цілком іншу мету – не захищати, а нищити український дубляж і українську мову в кінотеатрах. Скасування вимоги про дублювання чи озвучення фільмів на території України, а також вилучення техніки найкращої в Україні студії дубляжу «Ле Доен», де дублювалося 60% усіх іноземних фільмів, є наочним тому підтвердженням.
Той факт, що завдяки протестам громадськості апаратура студії повернута і вона станом на 12 квітня працює в нормальному режимі, є проміжною перемогою, а також свідченням неправомірності вилучення цієї техніки.
Однак системно захистити український дубляж і українську мову в кінотеатрах можна буде лише відновивши захисні норми, ліквідовані постановою уряду № 168.
Нашу позицію цілком поділяють колеги з рухів «Відсіч», «Не будь байдужим!», ініціативи «Кіно-переклад», працівники кіногалузі, діячі культури, які вийшли разом з нами на протест. Цей протест буде наростати й ширитися Україною доти, доки механізми захисту українського дубляжу й української мови в кінопрокаті, знищені постановою № 168, не буде відновлено.