Увечері 23 травня Голова Верховної Ради України Володимир Литвин зробив заяву, якою спробував зняти з себе відповідальність за заплановане на 24 травня прийняття законопроекту Колесніченка-Ківалова № 9073, спрямованого на нищення української мови в ключових сферах суспільного життя й провокування розколу України на окремі мовні анклави. У зв’язку з цим вважаємо за потрібне дати відповідь на кожен із шести пунктів цієї заяви а також поставити питання, які виникають у мільйонів у людей, що зараз з великим занепокоєнням спостерігають за спробою дестабілізувати політичну ситуацію через проштовхування «мовного питання». Отож, вважаємо за потрібне підкреслити:

1. Пане голово, українське суспільство цікавлять дії, а не декларації та маніпулювання поняттями. Після прийняття проекту «Про засади державної мовної політики» №9073 українська мова залишиться державною лише на папері. Де-факто ж російська отримає не лише рівний, а багато в чому вищий за українську статус. Наразі в Україні немає мовної нетерпимості чи мовних конфліктів, але прийняття законопроекту № 9073 їх неминуче спровокує.

2. В порядку денному – сотні законопроектів. Навіщо напередодні виборів виносити в зал проект, який і в Україні, і в Європі визнаний не просто непідготовленим, а вибухонебезпечним? Значення має не хто голосував за весь порядок денний, а хто на Погоджувальній Раді голосував за внесення конкретного проекту в розклад тижневих засідань і хто доручив ставити проект у розклад денних засідань на 24 травня.

3. Після закликів просимо дати відповідь на наступне питання – завдяки яким голосам Погоджувальна рада поставила законопроект Ківалова-Колесніченка у порядок денний на цей тиждень? Які фракції підтримали це рішення і як голосувала фракція очолюваної Вами Народної партії? Чи може в українському парламенті забаганка вождів Партії Регіонів означає автоматичне включення будь-якого питання до розкладу засідань? 

4. Стверджуючи, що не можете змінити перелік питань в розкладі засідань, Ви буквально за кілька годин до 24 травня на додаток до провокаційного проекту Колесніченка-Ківалова включаєте до розкладу на цей день чимало інших «мовних» законопроектів, яких не було в тижневому розкладі. І на це у Вас повноважень вистачає, а на захист Конституції і цілісності країни – ні. Апарат Верховної Ради згідно з Регламентом не повинен реєструвати проекти, які впливають на видатки бюджету і не супроводжуються розрахунками, звідки взяти гроші на ці видатки. Проект № 9073 потягне величезні видатки, на що вказують і Міністр фінансів України, і Верховний комісар ОБСЄ в справах національних меншин. Чому проект не лише зареєстрований, а й виноситься на голосування без розрахунків його вартості? 

Крім того, Ви маєте можливість доручити заблокувати картки відсутніх депутатів, щоб забезпечити виконання Конституції і не допустити фальсифікації голосувань. Це, звичайно, варто робити щодня. Але краще пізно, ніж ніколи. У Вас є шанс підтвердити декларовану принциповість і 24 травня унеможливити фальсифікацію голосування картками відсутніх депутатів. Якщо хтось вирішив підірвати громадянський мир в Україні, розігруючи мовну карту, нехай голосує особисто, а не чужими картками.

5. Тезу, що роздмухування протистояння у «мовному питанні» спрямоване на радикалізацію ситуації в країні, ми цілком поділяємо. Тільки варто додати хто саме це робить. Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин пише, що проект «може розширити існуючий мовний поділ усередині країни» й «спровокувати сильну негативну реакцію» і «призведе до загострення напруженості». У зверненні Академії наук вищої школи законопроект характеризується як «черговий антиукраїнський, антидержавний, а фактично антиконституційний акт, який спрямований на дискредитацію Української держави, загрожує національній безпеці та територіальній цілісності України». Міністр фінансів нинішнього уряду недвозначно виступив проти прийняття проекту, відзначивши, що його реалізація потребує великих видатків з державного бюджету. Україні нікуди більше подіти гроші? Витрачати мільярди на непотрібну нікому русифікацію, доводячи до зубожіння мільйони, закриваючи школи й лікарні, залишаючи хворих дітей без життєво необхідних ліків – саме це є цинізмом і саме це спричиняє радикалізацію. І за це відповідальні конкретні люди.

6. Підсумовуючи вищевикладене, зауважимо: засідання Верховної Ради 24 травня покаже, хто з нас захищає інтереси України, а хто займається «цинічними провокаціями». Політикам не вдасться відбутися звичною риторикою. Сьогодні важать не слова, а дії. Кожен, хто братиме участь у антиукраїнській провокації, спрямованій на підрив стабільності в Україні, неминуче нестиме за це відповідальність. Це стосується й ініціаторів проекту, і фракції Партії Регіонів, яка є головним організатором і рушієм цієї небаченої за масштабами за останні десятиліття провокації, і Вас як керівника Верховної Ради і парламентської партії, який зобов’язаний стежити за дотриманням Конституції. Це стосується кожного, хто підтримає курс на радикалізацію ситуації в країні,  проголосувавши «за».