Відкритий лист до Міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка щодо ідентифікації міліції

Шановний Віталіє Юрійовичу!

Соціологічні дослідження демонструють зростання кількості порушень прав людини з боку правоохоронців. При оскарженні та подальшому розслідуванні незаконних дій міліції часто неможливо встановити особу порушника. Працівники органів внутрішніх справ, навіть якщо й вдягнені у форменний одяг, не мають на ньому персональних ідентифікуючих елементів. Виключення становлять працівники ДАІ та дільничні, але й вони мають лише жетони із кодами, приналежність якого відповідному працівнику міліції встановити вкрай важко. Звичайно, кожен міліціонер має посвідчення, яке зобов’язаний пред’явити на вимогу людини, до якої він звертається, але на практиці міліціонери вкрай неохоче демонструють свої посвідчення. Конфлікти між міліцією та громадянами виникають все частіше, що вже призвело до катастрофічного зниження довіри суспільства до міліції як інституту.

Україна взяла на себе ряд міжнародних зобов’язань, які стосуються дотримання прав людини та основоположних свобод у діяльності органів забезпечення правопорядку. Міжнародні документи окреслюють основні принципи роботи органів забезпечення правопорядку, зокрема те, що працівники таких органів мають бути легко впізнавані і кожен працівник має нести персональну відповідальність за свої дії, бездіяльність, віддані накази.

Саме тому громадськість виступила з ініціативою щодо запровадження персональних нагрудних знаків для кожного працівника міліції. В рамках громадської кампанії «Знай, хто тебе захищає» цим відкритим листом ми звертаємось до Вас із пропозицією розпочати відкритий діалог із громадськістю щодо розробки єдиної системи ідентифікації правоохоронців.

Дослідження форми поліції в інших країнах показують, що ідентифікаційні знаки – звична практика, тож українська міліція, на жаль, відстає від іноземних колег. Персональні жетони має поліція майже в усіх країнах Західної Європи, такі ж жетони декілька років тому впровадили в Росії, іменні жетони мають грузинські поліцейські та поліція в США, а в Білорусі патрульні навіть мають вшите у форму посвідчення. І до Вашого відомства надходили пропозиції, покликані виправити проблему анонімності працівників органів внутрішніх справ, які, на жаль, були залишені без відповіді.

Ми переконані, що введення індивідуальних ідентифікаційних знаків сприятиме зменшенню кількості конфліктних ситуації за участі правоохоронців, більш ефективному розслідуванню порушень прав людини з їх боку, що в свою чергу підвищить рівень довіри до міліції в суспільстві.

Учасники громадської кампанії «Знай, хто тебе захищає» готові брати активну участь у розробці та впровадженні даної ініціативи й забезпечити всіляку експертну, інформаційну ті інші види підтримки. Просимо Вас надати відповідь на звернення у встановлений законом термін.

З повагою,

ті, що підписались нижче:

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів, Тарас Гаталяк, голова правління

ПРОСТІР СВОБОДИ, Святослав Грабовський координатор

ВМГО «Фундація Регіональних Ініціатив», Михайло Каменєв, член Ради Старійшин

Тернопільська правозахисна група, Володимир Шевченко, голова

ВГО Інститут Республіка, Володимир Чемерис, голова

Громадська організація "Правозахисний центр "Поступ", Костянтин Рєуцький, голова правління

Кіровоградське обласне відділення БО «Всеукраїнська Ліга «Легалайф», Наталія Ісаєва, голова правління/виконавчий директор

Житомирська обласна громадська організація "Перспектива", Олексій Котвицький, дирекор

Кримський правозахисний центр "Дія", Олександра Дворецька, голова правління

Благодійна організація «Всеукраїнська Ліга «Легалайф», Олена Цукерман, голова правління/виконавчий директор

Житомирська обласна громадська організація "Милосердя", Владислав Паламарчук, голова правління