Про це свідчать дані аналітичного огляду «Становище української мови в Україні в 2017 році», оприлюдненого рухом «Простір свободи».
Незважаючи на те, що 68% опитаних соціологами громадян України називають українську мову рідною, а 61% вважає, що мовна політика держави має бути спрямована перш за все на захист української мови, згубні наслідки русифікації вдалося подолати лише в окремих публічних сферах.
Українська мова вже традиційно домінує в галузі освіти, в органах державної влади та в кінопрокаті, а завдяки новоприйнятим законам упродовж останнього року зміцнила позиції в радіоефірі та на книжковому ринку.
Проте російська й надалі домінує у сфері послуг, друкованих виданнях, українському сегменті Інтернету, а також посідає неприродньо велику частку телеефіру. Тиск цих та інших чинників русифікації настільки значний, що велика частина українців, які вважають українську мову рідною, не спілкуються нею навіть удома.
На думку авторів дослідження, для подолання загроз мовній ідентичності й національній безпеці, спричинених русифікацією, держава має від фрагментарних кроків на захист української мови перейти до системної мовної політики. Зокрема – скасувати мовний закон Ківалова-Колесніченка і прийняти законопроект про державну мову №5670д.
Документ, презентований 8 листопада у Києві, базується на даних державної статистики, соціології та моніторингових досліджень.
9 листопада в Україні відзначається День української мови та писемності.
Докладніше
Згідно з даними огляду українська мова є рідною для 68% громадян України (не враховуючи окуповані території). Російську мову вважають рідною 13-14%, обидві мови рівною мірою – 17%.
Розмовляють завжди або переважно українською удома 46-50% українців, російською – 26-32%.
Частка учнів, що здобувають освіту в школах з українською мовою навчання навчається 89,1% (це число знизилося за рік на 0,4%). На Донеччині ця частка становить 57%, на Луганщині 62%, на Харківщині 70%, у Києві й на Полтавщині – 98%, на Львівщині – 99%, у Рівненській області – 100%.
Державну мову для складання тестів ЗНО з історії України обрали у 2017 році 94% випускників, з математики – 88%, з біології – 92%.
У кінопрокаті сумарна частка фільмів, дубльованих або озвучених українською мовою, становить, як і минулого року, 88%, решта фільмів субтитрована українською.
Частка газет, що видаються українською мовою, зменшилася за рік з 34 до 32% від сумарного тиражу, частка книг, навпаки, зросла до 70%. При цьому дозвільна процедура ввезення книг із Росії як країни-агресора знизила обсяги імпорту російськомовної літератури.
Завдяки закону про обов’язкову частку україномовних пісень на радіо ця частка зросла за рік (з жовтня 2016 по жовтень 2017) більш ніж утричі – з 10% до 32%. Водночас, незважаючи на нещодавні зміни в законодавстві, у прайм-тайм 7 найрейтинговіших телеканалів українська мова звучить лише 39% часу, російська – 32%, а 29% займають двомовні ефіри, під час яких також найчастіше домінує російська мова.
За підсумками моніторингу кафе і ресторанів у 26 містах (усі обласні центри, крім окупованих, а також Кривий Ріг, Маріуполь, Краматорськ та Сєверодонецьк) лише 38% закладів харчування мають українську вивіску, лише в 65% є меню українською і тільки в 49% закладів персонал обслуговує україномовних клієнтів українською мовою. При цьому ситуація дуже різниться залежно від регіону.
Російська мова домінує в багатьох сегментах українського Інтернету, хоча українська поступово зміцнює позиції в мережі. Наприклад, у вересні 2017 року частка відвідин української Вікіпедії сягнула 25% усіх відвідин Вікіпедії з території України. На російську Вікіпедію припадає 62%, на англійську – 10%.
Автори огляду відзначають цілеспрямоване витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя на окупованих територіях Донбасу та Криму. Знищення україномовної освіти в Криму стало одним із вагомих звинувачень за позовом України проти Росії в міжнародному суді ООН.