Українська держава має вжити невідкладних заходів для подолання фізичної, економічної та інформаційно-культурної відірваності південних районів Одещини від решти України.

Ідеться про українську Бессарабію - розташовані між Дністровським лиманом і Дунаєм Болградський, Білгород-Дністровський та Ізмаїльський райони.

Особливості географічного розташування, історичного й культурного розвитку цієї території упродовж багатьох років створювали сприятливе тло для підривної діяльності Росії, спрямованої на ментальний та політичний відрив від України.

З початком повномасштабного вторгнення Росія цілеспрямовано завдає ударів по транспортних комунікаціях, наслідком чого стала ізоляція півдня Одещини: знищує мости через Дністер, б’є по портах і переправах на Дунаї, прикордонних переходах між Україною та сусідніми Молдовою й Румунією.

Без повноцінного сполучення з іншими регіонами України південь Одещини переживає соціально-економічний занепад, що в умовах домінування на цій території російської мови, церкви, укоріненості російської історичної міфології полегшує просування ворожих наративів.

Мешканці української Бессарабії зазнають масованого впливу російського і проросійського контенту, який поширюється всіма доступними засобами, включаючи  супутникове телебачення, мовлення з території окупованого Придністров’я, телеграм-канали й інші соціальні мережі.

Дії української влади з подолання фізичної та ментальної ізоляції півдня Одещини є вкрай недостатніми, а деякі з них навіть погіршують становище.

Ситуація, коли мешканці однієї частини України можуть потрапити в іншу її частину лише через Молдову (та ще й з усіма обмеженнями воєнного часу), а вся українська Бессарабія оголошена зоною посиленого прикордонного контролю, де до кожного приїжджого українця ставляться як до потенційного порушника, є ненормальною і неприйнятною. Такий режим поїздок змушує мешканців української Бессарабії почуватися відірваними від решти України, створює перешкоди діловим, культурним і навіть родинним контактам між українцями по різні боки Дністровського лиману, знищує можливості розвитку внутрішнього туризму як важливого чинника розвитку регіону та його інтеграції в український простір. Виходить, що українська влада власними руками допомагає Росії ізолювати південь Одещини від решти України.

Такі підходи до сполучення всередині нашої країни створюють додаткові загрози національній безпеці й цілісності країни і потребують докорінного перегляду.

Ми переконані, що всі ключові особливості української Бессарабії, які Росія намагається перетворити на проблеми – вихід до Дунаю і Чорного моря, сусідство з Румунією й Молдовою, великі болгарська, гагаузька, молдавська та інші національні спільноти, що утворюють культурно-етнічне розмаїття краю – насправді є перевагами і створюють величезний потенціал для його стійкості та розвитку. Але для використання цього потенціалу потрібні конкретні дії української держави.

Рух «Простір свободи» закликає органи державної влади до невідкладних дій з припинення фізичної та інформаційно-культурної ізольованості української Бессарабії та її максимальної інтеграції в український простір.

Ми закликаємо:

1. Забезпечити вільне пересування всіх громадян України в обидва боки між Ізмаїльським, Болградським, Білгород-Дністровським районами Одещини та рештою країни.

З правової точки зору це означає безперешкодне пересування з особистою, туристичною чи робочою метою без будь-яких дозвільних процедур. Безумовно, прикордонники, військові чи правоохоронці можуть і мають перевіряти паспортні та військово-облікові документи людей, але не повинні створювати невиправданих штучних перешкод для їх пересування чи перебування в українській Бессарабії.

З логістичної точки зору необхідно задіяти кілька альтернативних шляхів: збудувати кілька кілометрів автодороги українською територією без заїзду в Молдову, максимально спростити транзитний проїзд між двома частинами Одещини через молдавське село Паланка, а також запустити принаймні пасажирські маршрути з задіянням водного транспорту і понтонів у південній частині Дністровського лиману.

Водночас важливо, попри російські атаки, забезпечувати максимально швидке і зручне сполучення в пунктах пропуску через кордон з Румунією і Молдовою.

2. Надати пріоритетну державну підтримку заходам, спрямованим на  популяризацію української мови  й культури, створення й поширення національного культурного продукту, збереження самобутності національних спільнот Бессарабії та їх органічну інтеграцію в український культурний простір, деколонізацію та подолання російських наративів.

Це означає що український уряд, Міністерство культури, Український культурний фонд зважаючи на міркування національної безпеки та єдності країни підтримають важливі мистецькі ініціативи й культурні проєкти в Українській Бессарабії.

Простір української Бессарабії має бути максимально заповнений якісними українськими медіа, фільмами, музикою, книгами та іншим культурно-інформаційним продуктом. Водночас канали поширення російської пропаганди мають бути нейтралізовані.

3. Максимально сприяти розвитку туризму і всіх форм людських обмінів між півднем Одещини і рештою України.

Синергія бізнесу, місцевих громад і держави дозволить розвивати внутрішній і в’їзний туризм в українській Бессарабії навіть в умовах війни. Це сприятиме не лише економічному розвитку регіону, але й його тісній інтеграції в цілісний український простір. Держава має підтримувати освітні й культурні програми поїздок дітей з півдня Одещини до інших регіонів країни та інші форми людських контактів між різними регіонами України, максимально заохочувати навчання дітей з української Бессарабії в університетах України.

Закликаємо всіх, хто розуміє важливість цих завдань для безпеки, єдності і розвитку України, об’єднати наші зусилля для їх реалізації.